Окей, братишки и сестренки, сегодня у меня есть небольшая история, которую я хочу с вами поделиться. Она про то, как я купил закладки с кодеином и рисовал граффити на пожарной части. Я просто рассказываю вам об этом для развлечения.
Так вот, это случилось где-то в прошлом году, когда я был еще фрешменом в наркотическом мире. Меня зовут Джек, и я всегда любил приключения, особенно если они держат в напряжении. Когда друг по имени Марк предложил мне купить кодеин, я сразу же согласился. Ведь я всегда был любителем экстрима и новых ощущений.
Итак, мы договорились встретиться на улице, где Марк уже ждал меня со своим провальным видом и испарителем в руках. Я даже не знал, что такое закладки, но Марк объяснил, что это маленькие мешочки с наркотиком внутри. Звучало немного страшно, но, с другой стороны, я был двинутым и настроен на приключение.
Когда Марк передал мне закладки, я чуток испугался и подумал, а нельзя ли отказаться от всей этой идеи. Но потом я вспомнил, что я не притон, я настоящий скуф, и решил попробовать. Мы направились к пожарной части, ведь я раньше всегда хотел покрасить стены граффити.
Когда мы прибыли на место, я почувствовал прилив адреналина. Я достал закладку с кодеином и проглотил ее, готовясь провалиться в кайф. Чесслово, это был один из самых прекрасных моментов в моей жизни. Все стены пожарной части начали переливаться яркими цветами, а мое воображение рисовало самые сумаcшедшие картины.
Я не мог сдержаться и начал рисовать на одной из стен огромную марцу. Заниматься граффити в наркотическом трансе - это что-то невероятное. Я использовал все яркие краски, которые у меня были при себе, и создавал настоящее произведение искусства.
Однако, внезапно я услышал звук сирены. Черт, я подумал, что мы провалены! Я посмотрел вокруг и увидел два полицейских автомобиля, которые подъехали к пожарной части. Мне стало совсем не по себе. То, что должно было быть незабываемым приключением, превратилось в кошмар.
Я и Марк быстро схватили все свои вещи и побежали, как два сумасшедших, по улицам. Кажется, я никогда не бежал так быстро в своей жизни. Моя сердцебиение участилось, а я совершенно забыл о кайфе от закладок, который я только что испытал.
Окончательно выбегая из опасной зоны, мы скрылись в темном переулке. Мы остановились, пытаясь опомниться после шока. Мои ноги дрожали, и я был так испуган, что даже для меня, наркомана комика, это было слишком.
Марк и я знали, что больше нам туда не вернуться. Мы осознали, что это был очень рискованный поступок, и в следующий раз нам нужно быть более осторожными. Граффити и закладки с кодеином - это слишком опасная комбинация.
В итоге, эта история у меня осталась в памяти как настоящее приключение, полное экстрима и опасности. Я решил больше не рисковать такими поступками и сосредоточиться на других аспектах жизни. Но теперь я могу рассказать вам эту историю и надеюсь, что она послужит вам развлечением и одновременно напомнит, что незаконные и опасные действия не стоят того.
Так что друзья, не проваливайтесь в экстаз и не рискуйте жизнью ради адреналина.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
